аносмія

-ї, ж., мед.

Відсутність (втрата) нюху.

••

Есенціа́льна аносмі́я — аносмія при ураженні периферійної частини аналізатора.

Старе́ча аносмі́я — аносмія, спричинена атрофією слизової оболонки носа.

Функціона́льна аносмі́я — аносмія, зумовлена неврозами.

Центра́льна аносмі́я — аносмія при пухлині головного мозку.